опис картини катерини білокур осінь

опис картини катерини білокур осінь

  • Ось минуло тепле лто. Настала оснь. Непомтно пдкралась вона до наших садв, полв, гав, лсв. Ще в кнц серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонц, нби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому лист, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килим. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарвн розписи осен на листях клена. Промайнуло коротке бабине лто, починало поввати холодом, змовкли пернат музиканти. Ось прийшов час прощатися з золотою оснню.
  • Вдому укранську художницю Катерину Блокур ми знамо за картинами Снданок, Привт урожаю, Напровесн , Все йде, все мина та ншими. Ус полотна художниц пройнят глибокою любовю до рдного краю. Мабуть, саме тому природа, вдображена митецьким пензлем, наче жива.На картин Все йде, все мина художниця зобразила нчим, на перший погляд, не привабливий нкому не зрозумлий абстрактний пейзаж. Але це тльки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помчаш незлченн детал.На передньому план ми бачимо полянку з грибами, рзноманти квти, опале листя. На пень присла велика сова, злва вд не спочива, скрутившись, мале кошеня. Унизу ц частини картини сидить блочка, що намагаться прогризти того пня.Якщо мислити ширше, то можна побачити розрван рзн частини рук нг, з лво частини трухлявого дерева стирчить людський палець. Ц детал, безперечно, символзують безвихдь. По центру, у перевернутому вигляд, ми бачимо голову мамонта — символ минувшини.На задньому план картини дв молод, сповнен життям, берзки. А злва помира похиле дерево. Якщо уважно придивитися, то в нього наче обличчя, вираз якого переда жахлив агончн почуття.А там, дал, сидять два маленьк бленьк зайчики, як дружелюбно дивляться один на одного.Добре видно, що це пзня оснь. Сонце вже не гр, де-не-де крзь гриби опале мертве листяпробиваться тендтна зелень. Природа готуться до довгого зимового сну.КатеринаВасилвна заклала у свою працю великий флософський змст. Адже, спиралась вона на слова Т.Г. Шевченка у поемГайдамаки:Все йде, все мина краю нема.
    Куди ж воно длось? вдкля взялось?
    дурень, мудрий нчого не зна.
    Живе умира одно зацвло,
    А друге завяло, навки завяло
    листя пожовкле втри рознесли.
    Ми розуммо, що пан Блокур показу сенс життя на одному полотн. Тут зображено вс стад людського життя: народження дитинство, юнсть, зрлсть старсть, смерть. Адже життя йде по колуХудожницямайстерно використову переважно жовт , зелен, свтло-блакитн кольори, поднуючи х з темно-коричневими. В мене цей пейзаж виклика загалом негативн емоц вд його змсту, але водночас захоплю свою красою майстернстю.Я вважаю, що таку жахливу картину життя могла передати лише людина з тяжкою долею, яка багато страждала. Саме такою людиною, на жаль, а може, на щастя, була художниця Катерина Блокур. Проте, вона була носм багатовкових художнх традицй нашого народу, висловлювала його високий нтелект, благородний характер, тягу до краси, добра, працьовитост.А значить, ця картина ма величезний спонукальний сенс.Бо все йде, все мина, але головне — те, що в нашому серц, — завжди залишаться з нами.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *